про пил

1. n

1) просівання

2) просіяний матеріал

2. v

1) просівати

2) тех. фільтрувати

3) сіятися, просіватися (про пил, сніг тощо)

4) посипати через сито

5) ретельно досліджувати; скрупульозно аналізувати

* * *

1) просіювання

2) = siftage

1) просіювати; тex. грохотити; фільтрувати; сіятися, просіюватися, проходити (про пил, сніг)

2) посипати через сито

3) ретельно досліджувати, скрупульозно аналізувати

4) уважно підбирати ( працівників); вивчати кандидатури ( відсіваючи невідповідні)

1) to sit down, to take a seat; ( з лежачого положення) to sit up

2) (приступати до заняття, що виконується сидячи) to sit down (to)

3) ( на транспорт) to get on, to board, to take; ( в автомобіль) to get into; (на коня, верблюда) to mount

4) ( про літак) to land; ( про птаха) to alight, to perch

5) (про пил, порох) to settle

6) (про сонце, місяць) to set, to sink

7) ( підлягати ув'язненню) to be put away

8) ( осідати - про будівлю) to settle, to sink

9) ( втрачати силу - про батарейки) to discharge, to run down; to go flat

10) ( про голос) to become hoarse

11)

1. tütün içmek (палити)

2. tozlatmaq, çañğıtmaq (про пил)

3. inceçikten qar yağmaq (про сніг)

4. tütemek (про дим)

I vt

1. переса́живать ( растения); перекла́дывать ( печь)

2. перемеща́ть; переса́живать (гостей, ученика)

3. переводи́ть (кого-л.)

4. муз. транспони́ровать, перекла́дывать; записа́ть в табулату́ру ( вокальное произведение)

5. (in A) превраща́ть (что-л. во что-л.), преобразо́вывать

6. перен.:

8. сбыва́ть, пуска́ть в прода́жу

II sich u msetzen превраща́ться, преобразо́вываться

1) просіювання

2) = siftage

1) просіювати; тex. грохотити; фільтрувати; сіятися, просіюватися, проходити (про пил, сніг)

2) посипати через сито

3) ретельно досліджувати, скрупульозно аналізувати

4) уважно підбирати ( працівників); вивчати кандидатури ( відсіваючи невідповідні)

пил (-лу, мн. пили, ум. пилок, пилочок), порох (-ху, мн. порохи, ум. порошок); (в воздухе) курява, курево и куряво, кура, копіт(ь) (-поту и -тю), кіпоть (-птю), кіптяга, кушпела. [І в пилу на шляху діямант він найшов (Самійл.). Не пили пилили, не тумани вставали, як з города Озова, в тяжкої неволі три брати втікали (Мартин.). Сухий, гарячий, весь у поросі день вже гас за вікном (Коцюб.). Малі босі ноженята підкидали порох - три рази в один бік, три рази в другий (Коцюб.). Вірли крильми землю збили, порохами скопотили (Ант.-Драг.). У хаті по стінах порохи (Кам'ян.). Ох, як тяжко тим шляхом ходити, широким, битим, курявою вкритим (Л. Укр.). Курява стовпом від коней та коліс знялася над шляхом (Боров.). Сіріла курявом широка проїжджа дорога (Мирн.). Михайло погнав коня так, що тільки кура по дорозі курить (Грінч.). За коником став копіть (Чуб.). Збили такий копіт, наче по хаті сто гусей літало (Свидн.)]. До Пречистої коноплі потіпать, а після Пречистої мички микать, щоб надворі, а то в хаті кіптю повно (Борз.). - Не продам, - обзивається дядько з кіптяги-куряви за возом (Неч.-Лев.)]. Пыль снежная - сніговий пил. Облако -ли - хмара пилу, куряви. [Густа хмара сірого в'їдливого пилу закривала від його все (Грінч.)]. Он весь в -ли - він увесь у пилу, в поросі. Сметать пыль - змітати пил, порох и порохи. Поднимать, поднять пыль - збивати, збити, спилити; пил, пилюгу, куряву и курево, кіптягу, копіт, курити, пилити; срв. Пылить, Напылить. [Він збивав у номері страшенну пилюгу (Яворн.). Хіба я курю? Я злегка мету (Мирн.). Їду я, - це-ж як подме вітер, так і спилив кіптюгу поперед мене (Катерин.)]. Поднялась облаком пыль - знялася хмарою курява, кіптяга, закуріла хмарою курява, кіптяга, знявся хмарою пил, кіпоть, закуріло, запиліло, закушпелило. Покрыть -лью - прибити, укрити пилом, порохом. Покрыться -лью - припасти, укритися пилом, порохом, закуритися, запорошитися, закуріти. [Не жаль мені доріженьки, що пилом припала (Пісня)]. Покрытый -лью - запорошений пилом, порохом припалий, прибитий. [Стомлена, спечена, пилом прибита, журиться нива дощем неполита (Манж.). Втер хусточкою припале пилом лице (Неч.-Лев.)]. Пускать пыль в глаза - ману пускати (напускати), туману пускати (напускати) кому и на кого, перед ким, туманити кого, (гал.) бляхманом очі заносити кому. [Отак Антосьо ману пускав і камбраттям (товаришам), і перед урядом, і по селах (Свид.)]. Цветочная пыль - краска, квітковий пилок.

* * *

1) пил, -у, по́рох, -у, порохня́ва; ( в воздухе) ку́рява; кі́птява, кіптяга́, кіптюга

2) бот. пило́к, -лку́; пил

1. n

1) ненатягнута (ослаблена) частина (вірьовки тощо); слабке місце

2) тех. зазор; люфт; стріла прогинання

3) затишшя, застій (у торгівлі тощо); спад (активності)

4) розм. бездіяльність; байдикування

5) мор. час між припливом і відпливом

6) амер., розм. зухвалість, нахабство

7) розм. невелика долина; видолинок, виярок

8) болото; трясовина, мочар

9) вугільний шлам, дрібне вугілля, вугільний пил

2. adj

1) повільний, сповільнений; лінивий

2) слабкий, несильний

3) неенергійний, неактивний, млявий (про торгівлю тощо)

4) недбалий, розхлябаний; ледачий

5) погано натягнутий, ослаблений, ненапружений

6) невимогливий, несуворий

7) нетвердий, слабкий

8) розслаблюючий

9) розслаблений, розбитий

10) розкислий

3. v

1) ослабляти, відпускати, попускати (вірьовку тощо)

2) слабшати

3) сповільнювати, зменшувати (темп тощо; тле slack up)

4) приглушувати, угамовувати (спрагу); стримувати, стишувати

5) вщухати, слабнути

6) ледарювати, байдикувати; бити байдики

7) іти мляво (про торгівлю тощо)

8) ставитися недбало (несумлінно)

9) гальмувати, затримувати

10) зволікати, баритися, гаятися

11) гасити (вапно)

* * *

1) слабка, погано натягнута, провисла частина ( чого-небудь); слабина; тex. зазор, гра, люфт; тex. стріла провисання

2) затишшя ( у роботі); спад ( ділової активності); бездіяльність, байдикування

3) мop. стояння припливу або відпливу; час між припливом, відпливом

4) cл. нахабність, зухвалість

5) неударний склад ( у метричному віршуванні)

6) резерв часу

1) повільний, уповільнений, ледачий

2) слабкий, несильний

3) млявий, неактивний; неенергійний

4) недбалий; недисциплінований, ледачий; розхлябаний

5) вільний, погано натягнутий; розслаблений

6) невимогливий, нестрогий

7) нетвердий, який слабшає

8) розслаблюючий; розслаблений, розбитий

9) розкислий, розріджений

1) послабляти, розпускати; слабшати; ставати менш міцним

2) сповільнювати, зменшувати (хід, темп; slack up)

3) послабляти (інтенсивність, силу); зменшувати (напругу; slack off)

4) глушити, зменшувати, приглушувати; стихати, слабшати, зменшуватися ( slack off)

5) ледарювати, байдикувати

6) угамовувати, тамувати ( спрагу)

7) іти мляво (про справи, торгівлю)

8) нехтувати, ставитися недбало, несумлінно

9) гальмувати, затримувати

10) баритися, гаятися

11) бyд. гасити ( вапно)

1. n

1) лава, лавка, ослін

2) рундук; поміст

2. v

1) вирішувати, приймати рішення

2) домовлятися, визначати

3) з'ясовувати, улагоджувати; розв'язувати

4) юр. врегулювати

5) оселятися, улаштовуватися

6) заселяти; колонізувати

7) влаштовувати, садовити, укладати

8) влаштовуватися, сідати, укладатися (тж settle down)

9) осідати, опускатися

10) відстоюватися; давати осад

11) дати відстоятися; очистити від каламуті

12) давати лад (чомусь); заспокоювати

13) надівати, просувати, всувати

14) платити, оплачувати; розплачуватися, розраховуватися

15) розвіювати (сумніви тощо)

16) сідати (про птахів тощо)

17) нависати, наставати; панувати (про тишу, темряву тощо)

18) тонути, занурюватися (про корабель; тж settle down)

19) установлюватися (про погоду)

20) затихати, ущухати (про бурю; тж settle down)

21) улягатися (про хвилювання)

22) юр. закріпляти (за кимсь); заповідати (комусь)

* * *

1) дерев'яна лава з високою спинкою

2) поміст

1) вирішувати, приймати рішення

2) домовлятися, визначати

3) оселятися, поселятися ( settle down); поселяти, заселяти; колонізувати

4) влаштовуватися, всідатися, укладатися ( settle down); влаштовувати, саджати, посадити, укладати, укласти; влаштовувати, пристроювати ( до справи)

5) опускатися, осідати, сідати ( settle down); осаджуватися, відстоюватися; давати осад; давати відстоятися, очищати від каламуті

6) приводити в порядок, давати лад, заспокоювати; заспокоюватися

7) надягати; всовувати; поміщати

8) платити, оплачувати, сплачувати; розплачуватися ( settle up)

9) усувати, розсіювати (сумніви, побоювання)

10) сідати (про птахів, комах)

11) нависати ( про темряву); запановувати ( про тишу)

12) осідати, зміщатися вниз, зсуватися (про фундамент, дорогу; settle down)

13) занурюватися, тонути (про корабель; settle down)

14) встановлюватися, запанувати (про погоду, вітер)

15) ущухати (про бурю; settle down)

16) улягтися, утихомиритися (про хвилювання, гнів; settle down)

17) to settle for smth розм піти, погодитися на що-небудь; задовольнятися чим-небудь

18) to settle into smth приймати яку-небудь форму, набувати якої-небудь якості

19) to settle (up) on smth зупинитися на чому-небудь, зробити який-небудь вибір, прийняти яке-небудь рішення; зупинятися, затримуватися на чому-небудь

20) to settle smth on smb; юp. заповісти, відмовляти що-небудь кому-небудь, закріплювати що-небудь за ким-небудь

21) to settle (down) on smb; smth охоплювати, заволодівати ким-небудь, чим-небудь

22) to settle (down) to smth, to settle (down) to do smth взятися за яку-небудь справу; зайнятися якою-небудь роботою

23) to settle (down) to / for / smth приготуватися до чого-небудь; збиратися робити що-небудь

24) to settle down to /at / smth звикати до чого-небудь, втягуватися у що-небудь, освоюватися з чим-небудь, призвичаюватися до чого-небудь

25) to settle (smth) with smb розквитатися з ким-небудь; помститися кому-небудь

1. n

1) кам'яновугільний пил; штиб

2) легкий вітерець; бриз

3) мор. вітер

4) розм. галас; лайка, сварка

5) новина, чутка

2. v

1) віяти, подувати

2) амер., розм. промчати

* * *

1) ( легкий) вітерець; бриз; мop. вітер

2) сварка, лайка

3) пошепки передані новини, чутки

4) aмep. дріб'язкова справа

5)

1) рідко віяти, слабко дути ( про вітер)

2) aмep. промчати

3) (часто along, into, through) робити що-небудь недбало, наспіх; абияк

4) їхати навскач ( на коні)

1. n

1) густий туман

2) імла, дим (пил) у повітрі

3) невідання, неясність; замішання; збентеженість

4) фот. вуаль

5) отава

6) травостій, що залишився на зиму

7) шотл. мох

2. v

1) обкутувати (укривати) туманом

2) затуманювати (ся)

3) спантеличувати, бентежити; напускати туману

4) фот. покриватися вуаллю; бути туманним (невиразним)

5) пасти худобу на отаві

6) пастися на отаві (про худобу)

7) залишати отаву нескошеною на зиму

8) заростати мохом

* * *

1) густий туман

2) імла; дим або пил, що стоять у повітрі

3) неясність; замішання; невідання

4) фoтo потьмяніння, вуаль, затемнення

1) огортати, покривати, покрити туманом; затуманюватися

2) спантеличувати, бентежити, дивувати

3) фoтo покриватися вуаллю, бути неясним, туманним

1) отава

2) травостій, що залишився під зиму

3) дiaл. мох

1) пасти худобу на отаві; пастися на отаві ( про худобу)

2) залишати траву нескошеною на зиму

3) дiaл. заростати мохом

предл. с предлож. пад.

1) (возле, у) при кому, при чому, попри кому, попри чому, коло кого, коло чого, край кого, край чого. [Була в мене небога, при мені вона і зросла (М. Вовч.). Одну взяли попри коні, другу взяли попри возі (Пісня). Котору дитину любила-кохала - край себе не маю (Макс.). Насипали край дороги дві могили в житі (Шевч.). З якою бувало жадобою коло книжок історичних приписки перечитуєш (Куліш)]. Город лежит при реке - місто лежить коло річки, понад річкою. При городе слободка - (по)при місті (городі) слобода (слобідка). При входе, при въезде (при обозначении места) - з приходу, з приїзду, на приході, на приїзді. [Згоріло сімнадцять дворів зараз з приїзду (Гр.). З приходу в селі (Радом.). Нора з приходу узенька (Драг.). Його хата у містечку на приході (Звяг.)];

2) (в присутствии кого) при кому, перед ким. Это было сказано при свидетелях - це було сказано при свідках, перед свідками. Не при вас будь сказано - не перед вами хай буде сказано. При отце - перед батьком. [Я її перед батьком вилаяла (Проскур.)];

3) (для обозначения времени: при жизни кого, во времена кого, чего) за кого, за чого. [Дай-же, Боже, - козаки промовляли, - за гетьмана молодого жити, як за старого (Ант.-Драг. II)]. При мне, при нас (в наше время) - за мене, за нас. [За мене то вже в дворі жили ми спокійненько (М. Вовч.). Не за нас се стало, не за нас і перестане (Номис)]. При покойном отце - за покійного батька. При жизни - за життя. [А сам собі за життя ще похорон справляє (Рудан.)]. При жизни отца - за батькового життя. При крепостном праве - за панського права, за панщини. [Він був ще за панського права кухарем (Грінч.)]. При республиканском правлении - за республіканського урядування. При солнце (до захода солнца, пока оно светит) - за сонця. [Наш господар дозорця вижав жито за сонця (Грінч. III)];

4) (для обозначения связи, принадлежности, условного отношения к чему-л.) при кому, при чому, за чого, на чому, на що. Состоять секретарём при ком - бути за секретаря при кому, у кого. Американский посланник при французском дворе - американський посол при французькому дворі. Остаться при университете, при кафедре - залишитися при університеті, при катедрі. При заводе есть и кузница - при заводі є й кузня. При нём нашли бумаги - при ньому знайдено папери. Иметь при себе оружие - мати при собі (з собою) зброю. При ком - за ким. [За нею й скотина плодиться, за нею й дробина водиться (Г. Барв.)]. Читать при свече, при солнечном свете, при электрическом освещении - читати при свічці, при сонячному світі, при електричному світлі. При приближении чего-л. - при наближенні и -нню чого. [Котрі були маєтніші, повиїздили при наближенню зарази в гори (Франко)]. При наступлении грозы - при початку грози, як гроза надходила. При исполнении служебных обязанностей - при виконанню службових обов'язків, під час виконання службових обов'язків. При подписании этого условия - при підписанні цієї умови, під час підписання цієї умови. При заключении договора - при згоді. [При згоді були люди (Кам'ян.)]. При обыске найдено - під час трусу знайдено. При одной мысли об этом - на саму згадку про це. При этом известии - на цю звістку. [Люборацький! підвода до тебе! - хтось гукнув. Аж затрясся малюк на цю звістку (Свидн.)]. При первом слове - на першому слові. При этом слове, при этих словах - на цім слові, на цих словах. [На сім слові чую - торохтять колеса (Кониськ.)]. При этом слове он вздрогнул - на цім слові він здригнувся. При первом же вопросе он смешался - на першому-ж питанні він збентежився, сплутався. При звуке его голоса - з звуком його голоса. При малейшем шуме, шорохе - на найменший шум, шелест. При каждом вздохе - за кожним подихом. [Той пил набивавсь у ніздрі за кожним подихом (Крим.)]. При первом случае, который мне представится - при першій нагоді, з першою нагодою, що матиму, що мені трапиться. При всяком случае - при кожній нагоді, кожної нагоди. При случае поговорите с ним о моём деле - як буде нагода, при нагоді поговоріть з ним про мою справу (в моїй справі). Я вспомню об этом при случае - я згадаю про це при нагоді. При гробовом молчании - при могильній тиші, під могильну тишу. При громких криках толпы - під голосні вигуки натовпу. При помощи - см. Помощь. Быть при оружии - бути при зброї. Быть при деньгах - бути при грошах. При скорости 30 вёрст в час - при скорості 30 верстов у (на) годину. Длина окружности при радиусе равном… - довжина округу при радіусі рівному… При температуре в 100 градусов - при температурі в 100 градусів, під температуру в 100 градусів. При давлении в 740 милиметров - при тисненні (під тисненням) в 740 міліметрів. При прочих равных условиях - (по)при инших однакових умовах, за иншими однаковими умовами. При такой жизни - по такому життю. [Що-дня тов карти грали, то пісеньок співали. Не гадки нашій панії по такому життю (М. Вовч.)]. При таких заработках можно хорошо жить - по таких заробітках можна добре жити. При всех своих значительных недостатках, произведение это имеет и несомненные достоинства - (по)при всіх своїх чималих вадах, твір цей має і безсумнівні вартості. При этих, при таких обстоятельствах, условиях - за цих, за таких обставин, умов, за цими, за такими обставинами, умовами, по цих, по таких обставинах, умовах. [Легко зрозуміти, як почувало себе українське письменство за таких обставин (Єфр.)]. При тех или иных исторических обстоятельствах - за тих чи инших історичних обставин (Єфр.), за тими чи иншими історичними обставинами, по тих чи инших історичних обставинах. При всём своём уме он был обманут - з усім своїм розумом він був одурений. При всём том - з усім тим. Прилагаемое при сем письмо - доданий до цього лист. Лежать, находиться при смерти - лежати, бути при смерті, на смерті, (образно) стояти на божій дорозі. [На смерті побивавсь цілу ніч (Черк.)].

* * *

1) ( для обозначения близости по месту) ко́ло, бі́ля (кого-чого), при (кому-чому); ( подле) побі́ля и побіля́ (кого-чого); ( рядом) по́ряд, по́руч (кого-чого, з ким-чим); ( близ) під (чим); (у) край, окра́й (кого-чого)

2) (для указания на наличие чего-л. рядом и в связи с чём-л., а также для указания на службу где-л.) при (кому-чому)

3) (для указания на наличие чего-л. у кого-л.) при (чому)

4) (при обозначении лица, имеющего в наличии что-л.; под присмотром, в сопровождении, под начальством кого-л.) при (кому-чому); (с) з, із (ким-чим)

5) ( в присутствии) при (кому-чому), в прису́тності (кого-чого)

6) (для указания на сопутствующие обстоятельства, условия, при которых что-нибудь происходит) при (чому); ( в отдельных выражениях) за (чого), а также переводится другими предлогами или конструкциями без предлогов

7) (для указания на обстоятельство, условие, событие, во время которого что-нибудь происходит) під час (чого), при (чому)

8) (для указания на эпоху, период, время, в течение которого что-нибудь совершается) за (кого-чого), під час (чого)

9) ( посредством) за допомо́ги (чого), че́рез (що); ( благодаря) завдяки́ (чому); ( вследствие) вна́слідок (чого)

10) ( несмотря на) при (чому); по́при (що)

1) слабки́й; в'я́лий

2) мля́вий ( про торгівлю тощо)

3) не натя́гнутий ( про канат тощо); ненапру́жений ( про м'язи)

4) пові́льний

5) розм. розхля́баний; недба́лий

6) відкри́тий ( про голосний звук)

7) що розсла́блює ( про погоду)

8) глевки́й, недопе́чений ( про хліб)

1) не натя́гнута (осла́блена) шво́рка (моту́зка)

2) зати́шшя, засті́й ( у торгівлі)

3) бездія́льність

1) ослабля́ти, відпуска́ти, попуска́ти ( вірьовку)

2) спові́льнювати(ся); сла́бшати ( off)

3) не́хтувати, ста́витися недба́ло

4) приглу́шувати, вгамо́вувати ( спрагу)

5) гаси́ти ( вапно)

6) розм. ледарюва́ти

•

- slack up

1) пилка; пиление; распиловка || пиленный, распиленный, пилёный; швырковый;

2) выпиливание;

1) (пыль в букв. и переносном значении) порох (-ху, мн. порохи, редко слав. прах (-ху)), пил (-лу), курява; (распадающаяся гниль) порохно (-на), порохня (-ні), трухло, персть (-ти), Срв. Пыль, Персть, Тлен. [Що царство? - порох (Куліш). Все йде в одно місце: взялось із персти й усе вернесь у порох (Еккл.). Лихеє ім'я розлетілось, мов прах (Грінч.). Образ страху, що держить у своїх холодних обіймах увесь світ, хоч сам являє собою тільки порохно нікчемне (Єфр.)]. Отрясти прах от ног - порох, пил з ніг обтрусити. [Порох з ніг ваших обтрусіть (Єв.). І пил, що пристав до нас з вашого города, обтрушуємо вам (Єв.)]. Обращаться, обратиться в прах - порохом, на порох (прахом, на прах) розпадатися, розпастися, порохом братися, узятися (стати), порохом, порохном, порохнею, трухлом, попелом розсипатися, розсипатися, тліти, потліти, попеліти, спопеліти. [І не раз як рука чи повітря, чи сонце торкались тисячолітнього трупа, він розпадався на порох (Л. Укр.). Та бодай я собі, - каже, - порохом розпався (Рудан.). А бодай-же ти прахом розпавсь (Яворн.). І в годині стала прахом пишная столиця (Рудан.). Як я на тебе дихну своїм духом, то ти розсиплешся попелом (Звин.)]. Пасть во прах - упасти в прах. [Впадуть у прах кумири гордовиті (Грінч.)]. Обращать, обратить во прах - повертати, повернути, стирати, стерти на порох (на гамуз), повертати, повернути в нівець, розвіяти на куряву. Идти, пойти -хом - іти, піти з вітром, за вітром, за водою, димом (до гори), на марне, в нівець, випадати, випасти випадком. [Пішло усе добро в нівець (Грінч.). Чужим живимося, ото воно нам випадком і випало (Кониськ.). Все його добро піде на марне (Франко)]. Все его проекты пошли -хом - всі його проєкти димом до гори пішли. Прах его возьми! - щоб його прах забрав! Бодай він прахом розпавсь! Хай воно стеряється! Прах с ним! - цур йому! Хай йому лихо (всячина)!

2) (смертные останки) тлін (-ну), прах (-ху). [Вволяючи останню волю мужа, молода княгиня мусіла рушити з дорогим тліном в трудну і далеку дорогу, до міста його вічного покою (О. Лев.)]. Здесь покоится прах моего друга - тут почиває тлін мого друга. Мир -ху твоему - пером (пухом) земля тобі, нехай земля тобі пером (пухом).

* * *

1) (пыль; перен.: о чём-л. недолговечном, ничтожном) по́рох, -у; прах, -у

2) (труп, пепел после сожжения тела) прах, -у; ( останки) оста́нки, -ків, тлін, -ну

проникнуть (сквозь что, куда) проходити, пройти, просмикуватися, просмикнутися, промикувати(ся), промкнути(ся), (грубо) продиратися, продертися (крізь що, куди); (только куда) добуватися, добутися, діставатися, дістатися, досягати, досягти, (грубо) удиратися, удертися, утискатися, утиснутися. Вода -кла сквозь потолок - вода пройшла крізь стелю. Свет свободно -кает сквозь стекло - світ вільно проходить крізь скло. Пыль -кает в легкие - пил проходить у легені. Солнечный луч -кал сквозь трещину в ставне, сквозь листья - сонячний промінь про(с)микувався крізь шпару у віконниці, крізь листя. Пуля -кла до самой кости - куля пройшла аж до кістки. Ветер сквозь щели -кал в избу - вітер крізь шпари заходив у хату. Сквозь брешь в стене он -ник в крепость - пробоїною в мурі він промкнув (дістався) у фортецю. Посредством хитрости он -ник в крепость - хитрощами він добувся у фортецю. Путешественник -ник в глубь Африки - мандрівець добувся (дістався) у глиб Африки. Стараться -нуть куда - добуватися куди, (грубо) лізти, пролазити куди. Свет, тепло и дождевая вода -кают в пахоть - світ, тепло та дощова вода проходять (вникають) у ріллю. Печаль -кает в сердце - туга вникає в серце (Л. Укр.). -кать, -нуть в тайны природы - доходити, дійти таємниць природи, збагнути таємниці природи. Это мнение начинает -кать в умы людей - ця думка починає доходити до розуму людям. -кать взглядом, взором - прозирати, прозирнути, проглядати, проглянути(ся), продивлятися, продивитися. [Погляд чорних очей неначе прозирає наскрізь (Неч.-Лев.). Ой гаю-ж, мій гаю, густий не прогляну (Пісня). Не глибоко проглянув він у душу селянинові (Куліш). Такий ліс густий, що й не проглянешся. Ще прикріше подивилася дочці у вічі, неначе хотіла продивитися їй у душу (Мирн.)]. -кать, -нуть в сознание чьё - доходити, дійти до свідомости кому. -нуть мыслью, умом куда - пророзуміти, прозирнути в що, куди, збагнути що. [Пророзумівши в саму річ справи, я мимоволі посміхнувся (Корол.)]. -кать кого, что - проймати, про(й)няти, переймати, пере(й)няти, промикати, промкнути кого, що. Проникающий - проникливий, той, що проходить, про(с)микується и т. д. крізь що, куди. [Уп'явся в мене довгим, у душу проникливим поглядом (Корол.)]. Проникнутый чем - про(й)нятий, пере(й)нятий, промкнутий чим. [Людина промкнута високою думкою, світом науки (Неч.-Лев.)].

* * *

несов.; сов. - прон`икнуть

1) проника́ти, прони́кнути; несов. промкну́тися; ( взглядом) продивля́тися, продиви́тися; ( проходить) прохо́дити, пройти́; (распространяться, укрепляться в чём-л.) просяка́ти, прося́кнути и прося́кти

2) (во что - перен.: прозревать) прозира́ти, прозирну́ти (у що, що); (несов.: постичь) збагну́ти (що)

1. n

1) положення, розташування (чогось)

2) напрям

3) обриси (берега); рельєф

4) мор. спуск (троса)

5) розм. рід занять; фах, робота

6) коротка пісенька (балада); короткий ліричний вірш

7) спів пташки

2. adj

1) світський, мирський; недуховний, нецерковний

2) непрофесіональний

3) карт. некозирний

1. v (past і p.p. laid)

1) класти, покласти

2) прокладати, закладати (кабель тощо); установлювати

3) лягати

4) повалити; прибити, прим'яти (посіви)

5) битися об заклад; пропонувати парі

6) відбуватися

7) вкривати, накривати, застилати

8) накрити на стіл

9) ставити (пастку); влаштовувати (засідку)

10) нестися, класти яйця

11) накладати (штраф)

12) покладати (надії)

13) надавати (значення)

14) викладати, подавати (факти)

15) заспокоювати; розвіювати (сумніви)

16) сукати, вити (канат)

17) мор. прокладати (курс)

18) приписувати (вину); обвинувачувати

19) доводити до певного стану

2. past від lie III

* * *

1) положення, розташування ( чого-небудь); мop. спуск ( троса)

2) cл. рід занять, професія, робота; план, намір

3) коханка; коханець; злягання

4) мop.; cпeц. частка в підприємстві ( у китобійному промислі)

5) c-г. несучість; яйцекладка

1) класти, покласти; лягати; класти певним чином

2) встановлювати; розробляти

3) прокладати, закладати

4) повалити, звалити; (into, on) накидатися; ( about) розмахувати чим-небудь; прим'яти, прибити

5) pass поміщати; переносити ( дію)

6) пропонувати парі, битися об заклад; робити ставку ( на перегонах)

7) покривати ( килимом); накладати ( фарбу)

8) накривати ( на стіл); закладати дрова, вугілля ( у камін)

9) ставити ( пастку); влаштовувати ( засідку); aмep.; cл. ( for) підстерігати кого-небудь ( у засідці)

10) класти ( яйця), нестися; eнт. відкладати ( яйця)

11) накладати (штраф, покарання); покладати ( зобов'язання); приписувати ( провину)

12) покладати ( надії); надавати ( значення)

13) викладати, представляти ( факти); ставити ( питання); заявляти ( претензію)

14) розсіювати ( сумніви); заспокоювати; виганяти ( злих духів)

15) вити, сукати ( канат)

16) мop. прокладати ( курс)

17) переспати (з жінкою; to get laid, " трахнути").

18) to lay oneself open відкритися для удару ( бокс)

1) світський, мирський; не духовний; який не має чернечого сану

2) непрофесійний

1) ніч (р. ночи, тв. ніччю, зв. ноче, мн. ночі, ночей, ночами). [На майдані пил спадає. Замовкає річ… Вечір. Ніч (П. Тичина). Смерть - се ніч, спокійна, тиха (Л. Укр.). Подих тропічної тьмяної, п'яної ночи (М. Рильськ.)]. Апрельская ночь - квітнева ніч, ніч квітнівка (Васильч.). Варфоломеевская ночь, истор. - Бартоломеєва ніч. Воробьиная ночь - горобина ніч. Глубокая (Глухая, Полная) ночь - глупа (глуха) ніч (полночь: північ, опівніч), (раньше полночи) пізні вляги (-гів). [Вже була глуха ніч, опівніч (Франко). Після пізніх влягів у нас кажуть: це було опівночі (Звин.)] Глубокой -чью, в глухую ночь - глупої ночи, (реже) у глупу ніч. [Коли це глупої ночи прилітає сокіл (Рудч.). Глупої ночи на їх і огнищах ніколи не спалахував жар (Кінець Неволі). Зосталася Оксана сама собі, у темну, глупу ніч, як палець (Квітка)]. Звёздная ночь - зоряна ніч, (в поэзии ещё) ніч яснозора (Грінч.). Купальская ночь - см. Купальский. Майская ночь - травнева (майова, маєва, майська) ніч, ніч травнівка (Васильч.); срв. Майский 1. [Майська ніч або утоплена (Гоголь)]. Поздняя ночь - пізня ніч, (раньше полночи) пізні вляги. Поздней -чью - пізньої ночи, пізніми влягами, (поздно ночью) пізно вночі; см. ещё выше Глубокой -чью. До поздней -чи - до пізньої ночи, до-пізна, до пізнього-пізна. [Ми сиділи до-пізна (Звин.)]. В -чи (ед. ч.) - в ночі, (ночью) вночі. [Огняного коня вітер гнав - огняного коня - в ночі (П. Тичина)]. В ночь - а) в ніч. [Вдивлявся в ніч стурбованим поглядом (М. Калин.)]; б) (ночью) вночі. В ночь не естся - вночі не їсться; в) (за ночь) за ніч. В одну ночь этого не сделаешь - за одну ніч цього не зробиш. В одну из -чей - одної ночи, (однажды ночью ещё) якось уночі, одного разу вночі. В ночь на, в ночь с - на - см. I. На 1 в. В весеннюю, тёплую и т. п. ночь - літньої, теплої и т. п. ночи, у літню, у теплу и т. п. ніч. [Плачуть мої очі темненької ночи (Метл.). Тоді-ж таки, теплої весняної ночи двоє йшли і… (Гр. Григор.). В ніч осінню піскова земля його гойдає ніжно, мов колиска (М. Рильськ.)]. В ту, в эту ночь - тієї, цієї ночи, ту, цю (сю) ніч, в ту, в цю ніч. [Тієї ночи він спав міцним сном (Олм. Примха). Ту ніч зовсім не спав (Сл. Ум.). Перший раз по смерті брата він заснув цю ніч (Франко). Марія Стюарт була-б, якби не я, на волі сю ніч (Грінч.)]. В -чи (мн. ч.) - в ночі, за ночей. [Поете, будь собі суддею, і в ночі тьми і самоти спинись над власною душею (М. Рильськ.). Де, в які дні, в які ночі (не лилися ви), сльози жіночі! (Франко)]. Всю ночь (напролёт), в продолжение (втечение) всей (целой) -чи - всю ніч, цілу (цілісіньку) ніч, протягом усієї (цілої) ночи, (зап.) через усю (цілу, цілісіньку) ніч; срв. Напролёт 2 и Ночь Ноченски. [Не спав цілісіньку ніч (Київ). Через усю ніч палили вогнище (Ор. Левиц.)]. Продолжающийся всю (целую) ночь - цілонічний. В продолжение (втечение) долгих -чей - довгими ночами. [Довгими ночами не спала вона і думала (Грінч.)]. За ночь - за ніч. [За ніч доїдемо (Брацл.)]. За ночь до этого - ніч перед цим (тим). Ночь за -чью - ніч по ночі, ніч за ніччю. [Ніч за ніччю й довгі дні я нудьгував (Велз)]. К -чи - проти (реже навпроти) ночи, (реже) під ніч. [Виїхали проти ночи (Яворн.). Не розкажу проти ночи, а то ще присниться (Шевч.). Ти куди йдеш під ніч? (Франко)]. Не к -чи будь помянут (помянута и т. п.) - не проти ночи згадуючи. [Він був, не проти ночи згадуючи, високий, як товкач (Яворн.)]. Каждую ночь - що-ночи, що-ніч, кожної ночи, кожну ніч, ніч-у-ніч, ніч крізь ніч. [Що-ночи йде на річку до темного гаю (Л. Укр.). Дарма що-ніч дівчинонька його взглядає (Шевч.). Мені кожної ночи сняться шляхи, дерева (М. Ввч.). День-у-день (изо дня в день), ніч-у-ніч не переставала мати плакати (Мирний)]. Каждые две, каждые три -чи - що дві ночі, що три ночі. На ночь - на ніч. [Викинь кицьку на ніч надвір (Брацл.). Безліч пташок, злітаючись зграями на ніч на околишні скелі… (Кінець Неволі)]. На ночь глядя - проти ночи. На следующую ночь - другої ночи, на другу ніч. По -чам - ночами, вночі. Работать по -чам - працювати ночами (вночі). Ночь под что - ніч проти чого. [Ніч проти неділі (Кандід)]. Ночь под новый год - новорічна ніч, ніч проти нового року. В ночь под - вночі проти, проти ночи. [Проти ночи Маковія (Шевч.)]. В ночь под новый год - новорічної ночи, вночі проти нового року. Под покровом -чи - під покровом (під накриттям, під кереєю) ночи, під вночішнім покровом. При наступлении, с наступлением -чи - см. Наступление 2. Среди -чи - серед (реже посеред) ночи. Той, эточ, весенней и т. п. -чью - см. выше В ту, в эту, в весеннюю ночь. Тёмной -чью - темної (ум. темненької) ночи, (впотьмах) поночі. [На темній одежі світилися руки, прозорі й молочні, як поночі порохно (Коцюб.)]. День и ночь (днём и -чью) - (і) день і ніч, (і) вдень і вночі. [(Химери чорні) дражнять нас і день і ніч (Л. Укр.)]. На дворе ночь - надворі ніч, (наступает ночь, темнеет) надворі поночіє (сутеніє). Нас застигла ночь - нас спостигла (пристигла, застигла, зуспіла, захопила, застукала) ніч; см. Застигать. [Аж застигла її нічка в дорозі (Рудч.)]. Ночь коротать - ніч коротати. -чей недосыпать - ночей недосипати (недосипляти). Проводить, провести ночь - перебувати, перебути ніч, (ночевать, переночевать) ночувати, переночувати (ніч); срв. Проводить 4. [Ніч на перебули весело (Київ). Аби день переднювати, аби ніч переночувати (Франко)]. Хорошо ли вы провели ночь? - чи добре ви перебули ніч? чи здорові ночували? (Основа 1862). Спокойной (покойной, доброй) -чи - на добраніч!, (реже) добраніч! доброї ночи! здорові ночуйте! [На добраніч, голубко коханаа! (Грінч.). Добраніч! у вирій ми, гуси, простяглися (М. Хвильов.). Здорові почуйте! (Франко)]. Желать, послать спокойной -чи - на добраніч казати (віддавати, давати), сказати (віддати, дати). [Гордій, хоч завше любив поговорити на ніч з учителем, став казати на добраніч (Васильч.). Приходить Стасик оддати на добраніч (Коцюб.)];

2) (темень) темрява, темнява, пітьма; (нрч.: темно) поночі. [Та й поночі! не вздриш нічого, хоч око виколи (Кобеляч.)]. В лесу ночь-ночью - в лісі тьма тьменна (темно- претемно);

3) (невежество) темрява, темнота. Жить в -чи - жити (коснеть: животіти, скніти, нидіти) в темряві (в темноті);

4) (север) північ (-ночи), холодний край (р. краю).

* * *